Природний асфальт (горну смолу), який колись називали «земляним варом», використовували ще 5 000 років тому. Напевно відомо, що жителі Вавілону укріплювали ним свої помешкання. Для того, аби ця субстанція отримала той вигляд, який має зараз, знадобилося багато віків та дослідів.
Механізоване виробництво асфальту запрацювало наповну лише на початку 20 століття, коли автомобілі почали завойовувати ринок і будівництво доріг стало затребуваним у великих масштабах. Ернест Гуглільмінетті – доктор зі Швейцарії – був першим, хто запропонував зв’язувати дорожній пил смолою.
Таким чином, засноване у Швейцарському містечку акціонерне товариство на чолі з Гуглільмінетті поклало початок розвитку технології покриття автомобільних доріг смолою, і це, по суті, ознаменувало початок світового дорожнього будівництва.
Пізніше у США, пробуючи та експериментуючи, винайшли бітум – продукт, який виробляється із нафти та є дуже ефективним для укладання дороги. Втім, нафтопереробних підприємств у Європі налічувалися одиниці, а тому там аж до 50-х років використовувалася смола.
Введення бітумної основи разом із розвитком технології виготовлення асфальту машинним способом дало можливість вже на початку 60-х років виробляти до 300 тонн асфальтної суміші за годину (для порівняння, до цього показник не перевищував 40-60-ти тонн).
Збільшували темпи будівництва, разом з тим модернізувалася і техніка, оскільки гостро поставало питання захисту навколишнього середовища і відходів.
Приблизно у 70-х роках у дорожнє будівництво міцно увірвалися комп’ютерні технології, і виробництво асфальту стало повністю автоматизованим.
Останні 100 років показали, що виробництво асфальту – складна і багатогранна наука, в якій завжди є місце для довершення, тож можливо через кілька віків світ знатиме зовсім інший асфальт…
P.S. В RGM group також є свій асфальтобетонний завод, який виготовляє різні види асфальтобетонних сумішей та забезпечує будівництво доріг та мостів на Сумщині.